Спокій – найцінніше у земній дорозі,
Спокій – це блаженство серця і душі.
В радості та смутку, горі та тривозі
Спокій духа – щастя Божого ключі.
Зберігати спокій в світі дуже важко.
Все шумить вирує, злиться і кипить…
Подивіться в бурю на маленьку пташку,
Як вона спокійно на гіллі сидить!
Знає: темна хмара, вітер, дощ – із неба
Сонце не погасло: світить, пестить, є!
В зливах, бурях, грозах також є потреба –
Після них земля нам щедрий плід дає.
Пам’ятаймо: хмара всіх страждань пропасна,
Хоч велика й темна, й небо закрива.
І гроза життєва теж короткочасна –
Дух Святий у горі душу зігріва.
Все бо – з волі Неба. Все-усе за планом.
Спокій, повний спокій – він перемага.
Бог – живий, і вірним світлу вічність дано.
Мить, година, днина кожна дорога!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 1334 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : Закон о назорействе, какой он есть на самом деле - Николай Погребняк Сегодня зашёл разговор о виноградном вине и соке во время Вечери Господней. Посмотрели, что сказано в Священном Писании. А в Писании то сказано... А потом в ходе обсуждения возник вопрос: "Почему назореям нельзя было не только пить вино, но не есть ничего, что делается из винограда?"
