Не рвал демонстративно
партбилета,
Чтоб тут же нацепить на шею
крест.
И не менял души мятежной
цвета,
Пред совестью своей остался
чист.
Я и с билетом не чурался
Храма,
И песнопенья, сквозь его
елей,
Мне ближе, чем партийная
программа,
Хоть не понятны были, но
милей.
Смешно сегодня видеть, как
иные,
Благоговейно лижут
Образа,
Когда вчера всесилием
хмельные,
Плевали, улыбаясь, им в
глаза.
Да, было время общих
помутнений,
Когда наш бронепоезд мчал
в тупик.
Но, кто сегодня скажет
без сомнений,
Что мчимся мы на праздничный
пикник?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо за творчество, за интересные мысли.Действительно, никто не может сказать, как, в прочем, и раньше не могли, потому,что не знали, а где знали, не имели возможности что-то изменить. Комментарий автора: Надежда,спасибо,читайте и не стесняйтесь анализировать стихи
С уважени ем, Анатолий
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
