Промінням сонячним прошито, купалось в срібних росах літо,
І наливались полуниці в червоний колір зоряниці,
Ген горіли так красно, стиглі ягоди рясно,
На галявинах лісу, між некошених трав.
Приспів.
Полуниці чурвоні, краплі сонця в долоні,
Наше щире кохання розцвітало в ті дні,
Ген котилися лунко , серед тиші цілунки,
Смак тих ягід ніколи не забути мені.
В дарунок нашої любові, достигли ягоди чудові:
«Від соку ягідного любий, такі солодкі твої губи»
Щастям дихають груди, ми цю мить не забудем,
Як в едине злилися наші юні серця.
Приспів.
У травах, в леготі духмяннім, ми від чуттів були мов п*яні:
«Коханий мій, твої долоні , ще полуничним духом повні!»
Лісова полуниця уночі мені сниться,
На галявинах світлих, між некошених трав.
Приспів.
Полуниці червоні, краплі сонця в долоні,
Наше щире кохання розцвітало в ті дні.
Ген котилися лунко, серед тиші цілунки,
Смак тих ягід ніколи не забути мені.
Микола Токар. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 12285 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Коллектор - Иван Борисов Рассказ-аллегория написан, исходя из проповедей моего пастора.
Написан он от первого лица, чтобы читатель мог поставить себя на место действующего лица. Также, на протяжении всего сюжета не произносилось ни одного слова. Это прообраз того, что грех начинается с мысли.
